Класи ІПК (інтенсивної педагогічної корекції)
У сучасному світі значно зросла кількість дітей із порушеннями нормального розвитку: якщо в середині XX століття 60-70% новонароджених були практично здоровими, то сьогодні близько 40-50% дітей мають певну схильність до змін у розвитку. Це діти, які через різні причини потребують посиленої уваги педагогів, діти, яких природа позбавила можливості на достатньому рівні сприймати світ і почуватися належними до нього в наслідок хвороби, вади чи патологічного стану. Це діти з особливими потребами.
У дітей з особливими потребами дуже часто спостерігають різнобічні порушення психічної діяльності: пам’яті, уваги, мислення, мовлення, моторики, емоційної сфери. Однак після спеціальних вправ і занять з логопедом, практичним психологом та вчителем, ці діти можуть досягти непоганих результатів.
Основні істини з роками не змінюються. Усе, чого навчають в школі застосовують упродовж усього життя, особливо це стосується дітей з особливими потребами. Сьогодні ми створили такі умови в класах ІПК (1-В та 3-В) , де б діти із ЗПР не були ізольовані від реального життя. Тому педагоги орієнтовані на розвиток наступних компетенцій:
-
- Розвивати в дітей з особливими потребами свідому орієнтацію на життєві цінності;
- Формувати в них здатність до самоосвіти, самовиховання, самооцінки;
- Розвивати у школярів свідоме ставлення до головних проблем життя;
- Сприяти виробленню умінь бачити перспективу свого стилю життя.
Організація навчально-виховного процесу в класах інтенсивної педагогічної корекції передбачає розв'язання ряду завдань:
- розвиток емоційної регуляції поведінки дітей;
- попередження й зниження тривожності та страхів;
- підвищення впевненості в собі;
- розвиток цікавості та формування інтересу до різних видів діяльності;
- активація пізнавальної діяльності учнів;
- підвищення рівня їх розумового розвитку;
- нормалізація навчальної діяльності;
- корекція недоліків емоційно-особистісного й соціального розвитку;
- соціально-трудова адаптація.
Наші педагоги пам’ятають, що у дитині необхідно бачити не просто учня, а Людину з її проблемами та болем. Потрібно уникати повчань (від них дитина просто втече), розуміти й приймати її такою, якою вона є. Тільки відчувши позитивне ставлення до себе, учень готов буде прийняти допомогу вчителя. Відомо, що агресивність проблемних дітей — це форма захисту. Якщо учень почувається впевнено в класі, школі, захисні інстинкти перестають спрацьовувати. Тож важливо, щоб у вчителеві він постійно відчув надійну, доброзичливу підтримку. Отже мудрі люди казали, що дитина – це душа тимчасово віддана нам на збереження. А педагогічний колектив ЗЗОШ № 92 до давнього заповіту про збереження дитини додає ще й особисте прагнення плекати довірені нам дитячі души.