14.12.2017
Вітрянка у дітей: шляхи зараження, симптоми, наслідки, профілактика
ВІТРЯНКА – це одне з найпоширеніших захворювань, що зустрічаються у дітей. Хворіють вітрянкою тільки один раз, після цього в людини виробляється довічний імунітет, причому, у дітей дане захворювання протікає набагато легше, чим у дорослих людей. Вітрянка у дітей, способи зараження й симптоми ветрянки - про цей повинен знать кожний батько й мати. Отже, як же можна заразитися вітрянкою?
06.10.2017
"Я обираю здорові звички"
З метою формування в учнів ключових компетентностей, відповідно до Концепції Нової української школи, формування здорового способу життя у школярів у школі з 02.10.2017 по 06.10.2017 були проведені уроки здоров’я на тему «Я обираю здорові звички».
Представляємо найцікавіші моменти:
1-А клас «Як буква И позбулася поганих звичок»
4-А клас «Згубний вплив куріння на організм людини»
4-Б клас «Нове покоління обирає життя»
7-Б «Погані звички заважають усім»
10 клас «Я обираю здоровий спосіб життя»
18.09.2017
Вірусні гепатити
Гепатити – це захворювання, яке уражає печінку. За механізмом зараження та шляхам передачі виділяють дві групи вірусних гепатитів:
-
гепатити А та Є – передаються через воду, їжу та брудні руки;
-
гепатити В, С, D, G – передаються через інфіковану кров (особливо небезпечні В та С), при сексуальних контактах (менш за все це відноситься до гепатиту С: ризик передачі складає 0-0,6%) та від матері до дитини).
Найбільшу небезпеку із-за розповсюдженості та тяжких наслідків являють собою гепатити В та С.
Гепатит А
У більшості випадків не становить загрози для життя, але разом з іншими захворюваннями, особливо захворюваннями печінки, може мати складні наслідки. Захворіти вірусом гепатиту А можна через вживання брудних/погано вимитих овочів та фруктів, через некип’ячену воду, а також при невиконанні правил особистої гігієни (таких як миття рук перед їжею та після туалету). Спалахи гепатиту А дуже характерні для умов закритих колективів.
Симптоми гепатиту А на початку захворювання неспецифічні: підвищення температури, погане самопочуття. Хворого непокоять тяжкість у шлунку, біль у правому підребер’ї, загальна слабкість, нудота, рвота. Надалі починається розвиватися жовтуха: сеча темніє, кал стає світлим, жовтіють склери очей; в останню чергу жовтіє шкіра. З появою жовтухи стан хворого поліпшується. У період гострої форми гепатиту хворому необхідно дотримуватися постільного режиму.
У більшості випадків захворювання завершується спонтанним видужанням та не потребує активного лікування. При тяжкому протіканні обов’язкова госпіталізація. Зазвичай симптоми гепатиту А проходять протягом місяця, але повне видужання може зайняти пів року.
Література: Защити себя сам. Брошура для мужчин и женщин. «СПИД Фонд Восток-Запад (AFEW) и МБФ «Международный Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине», 2010, с.23-24
Профілактика вірусного гепатиту А у дітей
Джерелом інфекції при вірусному гепатиті А є хвора людина як з жовтушними (типовими) так і безжовтушними (атиповими) формами захворювання. Вірус гепатиту А виділяється із фекаліями хворих на гепатит та передається через воду та харчові продукти, забруднені випорожненнями хворого, предмети побуту та брудні руки. Для цієї хвороби характерна сезонність (весняно-осіння). Найбільш чутливі до вірусу гепатиту А – діти. Інкубаційний період (період від моменту потрапляння вірусу в організм до появи перших клінічних проявів) складає – 7-50 днів (в середньому 15-45 днів).
Вірусний гепатит А (хвороба Боткіна, хвороба брудних рук, жовтуха) – це гостре інфекційне захворювання з фекально-оральним механізмом передачі та переважним ураженням печінки і шлунково-кишкового тракту.
Симптоми
Гепатит А характеризується циклічним перебігом, помірними симптомами інтоксикації, швидкоминучими порушеннями функції печінки та доброякісним перебігом. У більшості випадків хвороба починається гостро, з підвищенням температури до 38,5° С протягом перших 2-3 днів, ломота в тілі, загальне нездужання (по типу грипоподібного стану). Характерна поява наступних клінічних симптомів: погіршення апетиту, нудота, іноді блювота, біль та відчуття важкості у правому підребер`ї. цей період захворювання називається переджовтушним та триває від 4 до 7 днів. Жовтяничний період проявляється жовтушнiстю склер, слизових оболонок та шкіри. Можливе свербіння шкіри. Колір сечi стає усе більше темним (кольору міцного чаю, пива), випорожнення – безбарвними. З появою жовтяниці ряд симптомів переджовтяничного періоду слабшає й у значної частини хворих зникає, а загальний стан та самопочуття покращуються. Температура тіла нормалізується. Через 10-21 день (залежно від тяжкості захворювання) дитина одужує.
Загострення та рецидиви спостерігаються у 2-5% хворих. Затяжний перебіг хвороби зазвичай пов`язаний із супутніми захворюваннями, порушенням режиму та впливом інших шкідливих чинників. Після перенесеного захворювання формується стійкий, досить тривалий імунітет.
Для вірусного гепатиту А характерні спалахи які найчастіше реєструються в дитячих дошкільних закладах та школах. Саме тому правильно проведена профілактики даного захворювання дозволить попередити розвиток ВГА в організованих колективах.
Профілактика гепатиту А
Профілактика гепатиту а поділяється на два типи: специфічна та неспецифічна.
Специфічна. До специфічної профілактики відноситься вакцинація дітей у вогнищі інфекції. При проведенні даної профілактики слід враховувати той факт, що вироблення імунітету після вакцинації займає як мінімум 2 тижні (як максимум - 4 тижні), тому в деяких випадках, які потребують негайної захисту, може бути використана імунізація нормальним людським імуноглобуліном, тобто пасивно набутими антитілами до вірусу гепатиту А, тривалість дії яких становить не більше 2 місяців. Якщо потрібна швидка захист, але передбачається тривале знаходження в регіоні з високою захворюваністю, рекомендується одночасне введення імуноглобуліну і вакцини. Імуноглобулін може бути використаний і в разі необхідності профілактики гепатиту А у дітей молодше 2 років. Вакцинація проти вірусного гепатиту А дозволена дітям старше 3-ьох років.
Вакцинація
Сьогодні створені досить ефективні вакцини, що захищають від гепатиту А. Ці вакцини являють собою вбиті віруси гепатиту А. Вакцина вводиться двократно з інтервалом 6-12 місяців. Використовуються наступні вакцинні препарати: Хаврікс 720 (дитяча), виробництва Бельгії; Авакс (Франція), ГЕП-А-ін-ВАК (Росія), Вакта, США. Введення вакцини стимулює вироблення антитіл у високому титрі, що надійно захищає від інфікування гепатитом А як дітей, так і дорослих. Тривалість захисту за допомогою вакцинації не менше 6-10 років.
Щеплення від гепатиту А показані: дітям, які раніше не хворіли на гепатит А, та відносяться до групи осіб з підвищеним ризиком інфікування; особам, які прямують у райони з високим рівнем передачі гепатиту А (туристи, контрактники, військовослужбовці); вихователі і персонал дитячих дошкільних установ;
Неспецифічна профілактика вірусного гепатиту А, зводиться до раннього виявлення та ізоляції хворих, заключної дезинфекції в осередку інфекції. Так, особи, які контактували з хворими, підлягають медичному обстеженню протягом 35 днів на предмет виявлення ранніх симптомів хвороби. У дитячих закладах установлюють карантин на 35 днів, протягом 2-х місяців після останнього випадку захворювання на гепатит А не проводять планових щеплень.
Прості правила, які убезпечать вашу дитину
Враховуючи, що основним механізмом передачі захворювання є фекально-оральний, то і заходи профілактики спрямовані перш за все на його розрив. Вони передбачають:
1. Використовувати для пиття та миття посуду лише перекип`ячену воду (воду кип'ятити не менше 10 хв., дати відстоятися).
2. Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання.
3. Перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, для споживання дітьми – обдати окропом.
4. Строго дотримуватись правил особистої гігієни – обов`язково мити руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідування туалету.
5. Не займатись самолікуванням. При появі перших ознак захворювання терміново звернутись до лікаря!
Обережно! Небезпечні карантинні бур’яни!
 |
Для забезпечення належного санітарного стану триторії школи, збереження здоров’я учасників навчально-виховного процесу та мешканців району і зменшення захворюваності на алергію, адміністрація Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 92 Запорізької міської ради Запорізької області інформує про необхідність боротьби з карантинними рослинами та бур’янами. Знищувати карантинні рослини можна різними способами: скошування, виривання, виполювання поблизу своїх садиб, офісів та прилеглих територій. Поширення таких рослин, як амброзія полинолиста, борщівник Сосновського, ценхрус малоквітковий та інших, що не характерні для рослинного покрову, становлять загрозу для довкілля та здоров’я людей. Перше місце серед карантинних бурянів по шкідливості посідає рослина-алерген амброзія полинолиста. |
|
Амброзія полинолиста Амброзія полинолиста - однорічна, яра рослина, за зовнішнім виглядом подібна до коноплі, а розміром і формою листків нагадує полин гіркий. Розмножується виключно насінням, утворюючи на одній рослині від 80 до 20000 насінин, які зберігають здатність до проростання від 10 до 40 років. Відзначається великою біологічною активністю та здатна пригнічувати та витісняти не тільки культурні, а і дикорослі рослини. Під час цвітіння з середини липня рослина амброзії здатна виробити до 2.5 млн. пилкових зерен, що викликають алергічні захворювання. Пилок амброзії полинолистої викликає подразнення очей, сльозотечу, провокує приступи бронхіальної астми. Ефективними методами боротьби з амброзією є прополювання та виривання з корінням рослин у травні-червні, скошування рослини в період цвітіння. Борщівник Сосновського За останні роки набуває поширення дуже небезпечна, отруйна і дикоросла до 3-5 метрів висоти, товщиною стебла до 10 см багаторічна рослина - Борщівниик Сосновського. Борщівник Сосновського («ведмежа лапа») - багаторічна рослина родини зонтичних із 2-5-річним циклом розвитку. Оскільки довжина листків борщівника часто сягає 2 м, інколи буває до 3,5 м, відповідно з’явилася народна назва «гераклова трава». З центральної бруньки на 3-5 році життя, рідше - на 2-3 утворюється квітковий пагін. Після плодоношення рослина повністю відмирає. Розмножується переважно насінням. Квітка - складний зонтик, білий або зелено-жовтий. Насіння борщівника розноситься вітром і переноситься водою, тому зарості його часто зустрічаються уздовж річок і доріг. Повітряні потоки від автотранспорту, що рухається на великій швидкості сприяють розселенню насіння. Пам'ятаймо, що у борщівника Сосновського дуже отруйний сік, який викликає важкі фотохімічні опіки у людей і тварин. І стебла, і листя, і квіти борщівнику містять фуранокумарини – речовини, що різко підвищують чутливість людського організму до ультрафіолетового випромінювання. Найсильніші опіки борщівник викликає при контакті з вологою шкірою у сонячні дні. Ценхрус малоквітковий Ценхрус малоквітковий-однорічний злак заввишки від 20 до 120 см, має соковите яскраво-зелене вузьке листя і колосоподібну волоть, кожен колосок якої вкритий численними гострими колючками. Розмножується насінням. Одна рослина може дати до 3 тис. штук насінин. Життєдіяльність у ґрунті насіння зберігає протягом 5 років. Росте на пасовищах, полях, уздовж доріг, серед молодих деревних посадок. Злісний бур’ян газонів, пасовищ, сільськогосподарських угідь. Ценхрус малоквітковий завдає шкоди рослинництву і тваринництву (колючи колоски викликають пухлини та язви; попадаючи разом з кормом в ротову порожнину тварин, псують одяг людей). Шановні мешканці району! Просимо Вас з великою відповідальністю поставитись до проблеми поширення карантинних рослин у нашому місті. Адже саме завдяки своєчасному виявленню та знешкодженню цих рослин ми зможемо перешкодити їх розповсюдження!
|
|
Адміністрація ЗЗОШ № 92
Гострі кишкові інфекції, харчові отруєння та їх профілактика
До гострих кишкових інфекцій відносяться: черевні тифи, сальмонельози, дизентерія, гастроентероколіти, холера. Актуальними чинниками передачі кишкових інфекцій залишаються неякісно промиті овочі, зелень, фрукти, ягоди й молочна продукція, що купується населенням на ринках, у т.ч. стихійних, у приватних осіб, зберігається без належних температурних умов та вживається без необхідної термічної обробки. При сальмонельозі провідними факторами передачі є сирі або недостатньо термічно оброблені яйця, м'ясо птиці, приготоване з порушенням гігієнічних вимог.
У літню пору року, коли в теплі шкідливі бактерії розмножуються досить швидко, дуже легко отримати харчове отруєння чи кишкові інфекції, пов'язані із уживанням продуктів харчування та питної води, забруднених збудниками зазначених захворювань. Більшість групових інфекційних захворювань та отруєнь виникають після проведення масових заходів.
Основними причинами спалахів є нехтування елементарними правилами особистої гігієни, порушення технологій приготування їжі, зберігання харчових продуктів в антисанітарних умовах, без належного температурного режиму. Факторами передачі інфекції найчастіше стають готові страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби, які готуються "із запасом", що призводить до накопичення у продуктах збудників інфекційних захворювань та продуктів їх життєдіяльності.
Зараження відбувається при проникненні збудника через ротову порожнину в організм здорової людини, визиваючи ураження травної системи. Характерними є нудота, блювота, діарея, різкий біль в області живота, загальна слабкість, підвищення температури тіла.
Джерелом кишкових інфекцій є хвора людина. Але головними розповсюджувачами є особи з легким перебігом захворювання і особливо ті, хто по роду своєї діяльності зайнятий в сфері обслуговування населення. А саме - продавці продуктових магазинів, робітники системи громадського харчування, підприємств харчової промисловості, дитячих закладів. Залишаючись на робочому місці, такі співробітники, будучи хворими, здатні забруднювати збудниками все, до чого торкаються їх руки: посуд, харчові продукти, предмети навколишнього середовища.
З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь рекомендовано:
- не вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з простроченими термінами споживання;
- не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб;
- не вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини;
- не готувати страви із запасом; приготовлені страви бажано вживати відразу, зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 годин;
- при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми - обдати окропом;
- не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо);
- для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану;
- перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом; обов'язково мити руки після відвідування туалетів;
- при відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни; дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти;
- для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами;
- вести боротьбу з мухами.
У разі виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Самолікування небезпечне для здоров'я! Неконтрольоване і неправильне застосування антибіотиків та інших антибактеріальних препаратів приводить до того, що в кишечнику знищуються не тільки збудники хвороби, але й корисна мікрофлора. При недостатньому та неадекватному лікуванні може сформуватися здорове носійство інфекції, а перехворіла людина не маючи клінічних проявів, продовжує виділяти збудників, що особливо небезпечно для оточуючих.
Гострі кишкові інфекції, харчові отруєння та їхня профілактика
Харчові отруєння — це захворювання гострого характеру, що виникають після споживання їжі зараженої певними видами мікроорганізмів, або в якій є мікробні отруйні речовини різного походження.
Серед харчових отруєнь найпоширенішими є харчові токсикоінфекції, які виникають внаслідок споживання їжі, зараженої деякими видами мікробів (сальмонелами, патогенними серотипами кишкової палички, стрептококами та ін.). Характерною ознакою токсикоінфекцій є те, що вони виникають після вживання їжі, у якій міститься велика кількість збудників хвороб.
Найтяжчим із харчових отруєнь бактеріального походження є ботулізм. Недотримання при домашньому консервуванні термінів стерилізації, неякісне миття посуду, овочів та фруктів сприяє розвитку мікробів ботулізму, накопиченню його токсину, який викликає отруєння. Останнім часом почастішали випадки виникнення ботулізму від вживання в’яленої риби домашнього приготування. Інкубаційний період при ботулізмі триває від 6-8 годин до кількох днів. Ранніми ознаками захворювання є розширення зіниць, опущення повік, двоїння в очах, відсутність реакції на світло. При цих симптомах необхідно негайно звертатися за медичною допомогою.
Щоб запобігти виникненню харчових отруєнь мікробного походження дотримуйтесь таких правил:
· не купуйте м’ясо, якщо відсутнє клеймо про ветеринарно-санітарний огляд його;
· захищайте харчові продукти від забруднення, користуйтесь чистим посудом, доброякісною водою, дотримуйтесь правил особистої та виробничої гігієни;
· не вживайте сирого молока;
· качині та гусячі яйця використовуйте тільки для випікання хлібних виробів;
· суворо дотримуйтесь технології приготування, термінів теплової обробки страв із м’яса та риби, термінів зберігання та реалізації продуктів, які швидко псуються;
· старанно мийте овочі, посуд для приготування в домашніх умовах консервів і суворо дотримуйтесь термінів їх стерилізації;
· не допускайте змішування свіжоприготованої страви із її залишками попереднього дня;
· не захоплюйтесь приготуванням м’ясних і рибних копченостей в домашніх умовах;
· усі продукти, що швидко псуються, зберігайте лише на холоді, слідкуючи за тим, щоб готові для вживання страви не торкалися при цьому сирих м’яса та риби.
· перед вживанням, особливо дітьми, сирих овочів та фруктів, обдавайте їх окропом.
· і останнє, найпростіше, але не менш значиме: завжди перед вживанням їжі старанно мийте руки з милом і привчайте до цього дітей.
Не допустити виникнення харчових отруєнь легше, ніж їх лікувати. Але, якщо у Вас чи членів Вашої родини після прийому їжі все ж таки з’явилися перші ознаки харчового отруєння — це підвищення температури тіла, озноб, головний біль, блювання, біль у животі, пронос та інше, не займайтеся самолікуванням, негайно звертайтеся за медичною допомогою. Велику допомогу в діагностиці захворювання медичним працівникам надає термінове дослідження залишків продуктів харчування, які можливо стали причиною отруєння. Тому, прохаємо залишки страв не викидати, а залишати для лабораторних досліджень в міськсанепідстанції. Цим Ви допоможете медичним працівникам швидко поставити діагноз і призначити відповідне та вчасне лікування.
Запам’ятайте, яким би легким не було харчове отруєння, для організму воно не проходить безслідно.
Профілактика гострих кишкових інфекцій у дітей
Гострі кишкові інфекції спостерігались у людей з давніх часів.
Щорічно в Україні реєструється біля 54000 діарейних захворювань, біля 30 смертей, більшість з яких етіологічно залишається не розшифрованими через труднощі з оснащенням лабораторій. Найчастішими збудниками гострих кишкових інфекцій у дітей є віруси.
Гострі кишкові інфекції – це група інфекційних захворювань, які характеризуються фекально-оральним шляхом передачі та переважним ураженням шлунково-кишкового тракту.
Провідними симптомами гострих кишкових інфекцій є діарея (рідкий або водянистий стул як найменше 3 рази за 24-годинний період) та блювота. Кишкові інфекції ведуть до зневоднення та електролітних порушень, які можуть загрожувати життю дитини.
Серед інфекційних захворювань у дітей гострі кишкові інфекції займають одне із перших місць.
Дані епідеміологічного нагляду вказують на те, що 35-40%, а в окремі місяці до 70% всіх випадків важких діарей у дітей до 5 років в Україні викликані ротавірусною інфекцією.
Джерелом хвороби є хворі або носії. При кишкових інфекціях збудник виділяється у зовнішнє середовище з фекаліями інфікованих осіб. Передача відбувається фекально-оральним шляхом як під час прямого контакту, та при контакті з іншими поверхнями та предметами, що могли бути забруднені фекаліями (підлоги, меблі, одяг, іграшки, тощо). Інші шляхи передачі, такі як забруднені їжа та вода, а також повітряно-крапельний шлях цілком не виключаються.
У розповсюдженні кишкових інфекцій велику ролі відіграють мухи. Вони сідають на фекалії хворого, потім перелітають на їжу, посуд та заражають їх.
Гострі кишкові інфекції викликані бактеріями (шигели, сальмонели, кишечна паличка), вібріонами (холерний вібріон) поширюються переважно під час літніх місяців, а рота вірусна інфекція під час холодних місяців. В Україні пік захворюваності перепадає на зимовий період з грудня по травень. Причина такої сезонної моделі – невідома.
Найбільш вразливими до інфікування гострими кишковими інфекціями є діти. Бо у них ще немає гігієнічних навиків, вони легко забруднюють руки, любий предмет тягнуть до рота.
Руки як у хворої, так і здорової людини відіграють важливу роль у передачі кишкових інфекцій. Вот чому ці інфекції називають хворобами «брудних рук».
Гострі кишкові інфекції починаються гостро, через 1-5 днів від моменту і